Морена – зима підкралась вовком голодним
Пальці морозу лізуть під кольчугу
Воїн в сідлі, але не видно дороги
Лютий. Зимно.

Земле моя, твої ріки і трави
Вкрила надовго біла блакить
На вогняних колісницях богів сніг тане
Лютий. Зимно.

Моя Батьківщина – нордична земля
Закована в сніг до весни
І хоч стине кров – палають серця
Дух Європи не спить!

Дують вітри і дерева шумлять
Міцнють за сотні років
І, як важкий сніг, скидають гілки
Ми скинемо ярмо навіки!