Майже встигає воно,ловить ударами такт
Качає кров,очі закриті на антракт
А підсвідомість каже,як що хочешь жити
Треба брати голку і наживо нитками шити

Ну я прям знов сміюсь з кутка в куток днями
Знайома фраза-залишимося товарищами
Дарма непризнаний король цих затяжних пауз
Я бив по клавішах ємоцій наче Раймонд Паулз

Бринькав куди попало,мерсі,може таксі?
Пацан за 8 гривень завезе вас точно всіх
Разом з токсинами мій організм виводить сум
А шум машин швидких,наче по тілу струм

Ну а в ночі,коли місяць світить у вікно
Пиши вірші в блокнот і пью домашне вино
З піску пустеля на обличчі втома 
З надією, що ніколи не прийду додому

ПРИПЕВ

Може хоч ти залишиш слід у моєму сні
Щоб стукав тіла аппарат в лівій стороні
Не мішки вже, а заводи під очима
За пличима лише рима з білого диму

У вазу з квітами- води більше не лийте
Підпис на документі - серце зашийте
Наче в якомусь кіно взяв роль не того героя
І як завжди не задоволений своєю грою

Подивившись в підсвідомість побіжу туди
Де знов не вистачить повітря і ковтка води
Під ніс прошиотів собі-вона мене чекає
Клавіші,підьїзд,рука у ліфт штовхає

Поверх,знову пьяний - зажму дзвінок
Зараз потік з язика зірветься-двері,замок
Перед очима - хлопчина,якійсь як Альпачино
Я зрозумів ВСЕ ! не треба жодної причини

Кок до кроку,може вліпити з боку
Не думав що так швидко,ще ж не пройшло і пів року
Давно не хочу,хай як завжди плюють в душу
Вибач двері зачинено,ласкаво прошу!

ПРИПЕВ

Може хоч ти залишиш слід у моєму сні
Щоб стукав тіла аппарат в лівій стороні
Не мішки вже, а заводи під очима
За пличима лише рима з білого диму