Оксана Забужко
Рядок з автобіографії 

Мої предки були не вбогі 
На пісні та свячені ножі — 
З моїх предків, хвалити Бога, 
Заволокам ніхто не служив! 

Дарували від батька до сина 
Честь у спадок — як білу кість! 
Мої предки були красиві — 
Ворогам на подив і злість. 

Хай не славою (Бог там з нею!) — 
Як присягою на шаблях, 
Мої предки владали землею: 
Їм належала ця земля! 

І цупким, наче нить основи 
Крізь віки однієї сім'ї, 
Невразливим — пронесли слово 
І внизали в легені мої... 

Ох і моцна була порода — 
Соловки, Магадан, Колима... 
Мої предки були народом — 
Тим народом, якого нема.