Чорнii брови, карii очi
Темнi, як нiчка, яснi, як день!
Ой, очi, очi, очi дiвочi,
Де ж ви навчились зводить людей?

Вас iнемае, а ви мов тута,
Свiтите в душу, як двi зорi.
Чи вас улита якась отрута,
Чи, може, справдi ви знахарi?

Чорнii брови - стрiчки шовковi,
Все б тiльки вами я любувавсь.
Карii очi, очi дiвочi,
Все б т iльки я дивився на вас

Чорнii брови, карii очi!
Страшно дивитись пiдчас на вас:
Не будеш спати нi вдень, нi вночi,
Все будеш думать, очi, про вас.