Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,               
І до людей  привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
 закони божі істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

Літа неначе птахи пролітають
вже долички як квітки на весні
 я  їм сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінко мені.
Виконуй, доню - мама говорила
 закони божі істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю