З солодких поцілунків упаду в бузковий квіт
Хапати спрагло весняне повітря 
Така маленька я в такий великий світ
Мене несе травневий дикий вітер

Добраніч, зоре моя тиха, 
Моя нескорена весна
Моя солодка колискова
Я поряд, просто засинай… 
І не важливо до чи після
Без тебе тут немає місця
Й край…

І губ обвітрених, від перших теплих вечорів
Хай бачить цілий світ, як наші руки вміють грати
Чи коли-небудь я таким вогнем горів
Щоб не палив та змушував палати… 

Бачиш я такий слабкий
Бачиш я такий тобою сильний
Травень мліє молодий
Час летить і його хвилі
Ховають нас у морі тих
Хто так горів та згас невчасно
Без нас гарячих і смішних
Цей світ не був б таким прекрасним