Пролунав дзвінок останній,
соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню
на очах у вчителів.
На душі бренить тривога,
занімів порожній клас,
то дитинство босоноге
проводжає тихо нас.

Прощавай, рідна школо моя,
Тільки знай - сумуватиму я.
Пам'ятай ті слова золоті:
ти для нас найдорожча в житті.

Упадуть на землю роси,
зійде сонце на поріг.
Дітвора дзвінкоголоса,
тихо стане на поріг.
І здійсняться сни пророчі
на стежині будніх днів,
і теплом засяють очі
наших рідних вчителів.

Прощавай, рідна школо моя,
Тільки знай - сумуватиму я.
Пам'ятай ті слова золоті:
ти для нас найдорожча в житті.