не відчиняй мені
не розглядай мене крізь призму
зачарованих слів у сні

не полишай мене прокинувшись у теплій весні
я тебе боюсь і з тобою бути хочу
ти вітай мене щоночі біля прірви на краю

запам*ятай мене 
я вічно житиму 
під скронями твоїми мої пісні
ти вже 
ми тонемо у вічній війні
я тебе боюсь і з тобою бути хочу 
ти вітай мене щоночі 
біля прірви на краю

там де сідає туман
сядь зі мною поговори
хей, що за право ти мав 
так тримати мої думки в неволі

не відпускай я вічно житиму
під скронями в твоїй голові