Отсутствует (исполнитель: Неизвестен)
«Царівна» Українські дівчата музичні, Радо віддаються в траві, особливо влітку. Садять ружі, малюються на свічадо. По обіді в неділю читають Квітку (Основ’яненка!) А от щодо російських дівчат... Можу сказати, що вони там не стільки юні, скільки терті... Заграють навіть і Казанову. Розквітають, правда, пізніше, десь так в іюні, чи то в червні... пробачте, забуваю мову... {А десь була царівна, царівна, царівна. А десь була царівна, царівна, царівна молода} {Засни, царівно, на сто літ, на сто літ, на сто літ} {Засни, царівно, на сто літ, на сто літ} Українські дівчата у церкві співають хором: Бароко — (рококо!) Бароко — (рококо-коко!) Бароко — (рококо!) З них сопрано — перші. Контр-альти — другі. Тютюном вони не бавляться — мають сором (кхе!) І краще за мулаток танцюють буґі! А от щодо російських дівчат... Можу сказати, що вони поводять себе вкрай бульварно, вкрай вульгарно, виснуть на кожнім хлопі! {І все заснуло твердим сном, твердим сном, твердим сном} Одягаються, правда, гарно. Здається, так одягались ще в Європі. {І все заснуло твердим сном, твердим сном, твердим сном} {Та враз прийшов царевич, царевич, царевич} {Та враз прийшов царевич, царевич молодий!} Українські дівчата — вони ж більш кольорові, вони більш південні, навіть нігті й вії у них більш жагучі. Всі вони чорноброві, всі чисті й порядні — навіть повії! А от щодо російських дівчат... Та навіть нема що сказати... Зірок хоча й не зустріли ми (ні, ні одної), Але думаю, що їм відомо десь... один... два... (та що ти рахуєш, там мало!) Десь з десяток способів сексу, (які у нас вважаються застарілими) /Ой, боже! Бідні дівчата! Нє, ну я би показала, але я ні годна туди доїхати. Але то такий [bad word] тет, маємо із цим жити/ {І поцілунком розбудив, розбудив, розбудив!} {І поцілунком розбудив царівну молоду!} {І було в них весілля, весілля, весілля) {І було в них весілля, весілля молодих!) {І всі кричали «Слава!», «Слава!», «Слава!»} {І всі кричали «Слава!», «Слава молодим!»} {І всі кричали «Слава!», «Слава!», «Слава!»} {І всі кричали «Слава!», «Слава Вакарчук...»}