корабель твій корабель 
він сьогодні прийшов так невчасно 

звук води що  манить до скель 
і мелодії втрачених вальсів 

зфантазуй намалюй збережи   
не зламай не зітри не розрізуй 

ця есенція зі смаком весни 
ти мене так раптово відвідав 

я ще тут  тут ще берег й пісок 
тут ще люди будують фортеці 

бачиш напис із вчорашніх розмов 
на підлозі в долонях і в серці? 

твій маршрут є повний пригод 
змінні кордони твоїх переміщень 

із амбітних дощок і колод  
ця корма корпус і днище 

довгий шлях у просторі висот 
боротьба і екстрим ураганів 

напророчено тобі між зірок 
і закріплено у всесвітньому храмі

наші ж істини й сила думок
в колотнечі штампів і шрамів

ми ще й досі тут де пісок 
ми ще й досі віримо в марення 

і фортеці звелися високі
і вітри стихають до вечора  

та змиваються наші шляхи
та втрачаються наші означення

будувати фундаменти зводити дах 
десь у кресленнях в цілях в конспектах 

та життя постійно ламає той план
без пояснення в білих конвертах

в чому ж суть? де зневіру втопити?  
і як?
як поцілити у свої кордони?

десь незримо нечутно існує маяк
в замальовках існують закони

де мелодії вітру вітрил і води  
нам покажуть що варто змінити 

хоч і вальс цей дзвінкий відносить у даль  
хоч і замок крихкий та розбитий 

ми втрачаємо щось щоб збагнути буття 
і вчергове піднятися й жити 

корабель мій корабель 
ти сьогодні прийшов так помітно
пролистати життя 
щоб побачити те що крім тебе нікому
не видно