О  слово  рідне!  Орле  скутий!  
Чужинцям  кинуте  на  сміх!  
Співочий  грім  батьків  моїх,  
Дітьми  безпам'ятно  забутий.  

О  слово  рідне!  Шум  дерев!  
Музика  зір  блакитнооких,  
Шовковий  спів  степів  широких,  
Дніпра  між  ними  левій  рев…  

О  слово!  Будь  мечем  моїм!  
Ні,  сонцем  стань!  вгорі  спинися,  
Осяй  мій  край  і  розлетися  
Дощами  судними  над  ним.