Цвіте терен коло хати
Цвіте буйно розцвітає
Покохав її до болю
Туга моє серце крає

пр. Ой ти Марічко - чарівнице
Вроди своєї дай напиться
Бо не забуду бо не забуду я тебе

Вона ростом невеличка
А в косі у неє стрічка
Чорні очка як той терен
А зовуть її Марічка

Як пішов я на два роки
Вона мене проводжала
І сказала, що в розлуці
Буде мене вірно ждала

Вже минуло тих два роки
Дівчинонька вірно ждала
І сказала, що в розлуці
Ще вірніше покохала