Твій листок    золотого клена
Вже намок -  він не летить до неба.
Вже не так, як кожну мить, кричать вірші, співає дощ... 
Вже не так, як кожну ніч, мовчать пісні, ковтають... Сердце вкрала...

Вже не сам... я навіть не з тобою.
Вже не сам... І випив лишнє з моря.
Вже не сам... Як захлинувсь я з горя.
Вже не сам... Я вже не сам.


Я не Бог, і навіть не ікона.
Ти моя, а не спішу додому.
Вже не так, як кожну ніч, кричать вірші... 
малює сніг. 
Вже не так, як кожну ніч, кричать пісні, співають... 
Серце вкрала. 

Вже не сам... я навіть не з тобою.
Вже не сам... І випив лишнє з моря.
Вже не сам... Як захлинувсь я з горя.
Вже не сам... Я вже не сам.