Жінка, яка голить ноги у твоїй ванній,
Завтра відсвяткує свої 24.
Хоча «відсвяткує» - заголосно сказано,
Просто подзвонить додому батькам
І помолиться ввечері.
Ти не розумієш її молитов, її загадкових поглядів,
Мови меню в її телефоні.
Вам не суджено бути разом, воно й на добре,
Кажеш собі, воно й на добре.
У хвилини особливої ніжності ти кажеш,
Що віриш, що в них немає ядерної зброї,
Жодної ядерної зброї, і відчуваєш себе придурком.
Потім тобі сниться, що її тіло
Пахне ядерною зброєю, пустелями і циганськими піснями.
Чому циганськими -- питаєш себе зранку,
Але відповіді на це немає, ти не знаєш
Як минало її дитинство і де вона вивчила англійську,
Чому обрала саме тебе.
Ви разом три тижні. Часом ти розглядаєш карту світу,
Оцінюючи розташування Ірану, його сусідів,
Природні й людські ресури.
Тобі здається, що розумієш її все краще.
Іноді розпитуєш її про Іран, обіцяєш поїхати туди з нею,
А вона все пахне циганським літом і ядерною зброєю,
І така пустеля між вами, і насувається вечір,
І вона голить ноги в твоїй ванній.