Сіла птаха білокрила на тополю, 
Сіло сонце понад вечір за поля, 
Покохала, покохала я до болю, 
Молодого, молодого скрипаля. 
Покохала, зачарована струною, 
Заблукала та мелодія в гаю, 
В гай зелений, журавлиною весною, 
Я понесла своє серце скрипалю. 
Йшла до нього, наче місячна царівна, 
Йшла до нього, як до березня весна, 
І не знала, що ця музика чарівна 
Не для мене, а для іншої вона.