А скрипаль так файно грає,
Що весілля все співає.
І ніхто ніхто не знає,
Що та туга серце крає.

Зустріч з тобою я в серці несу,
Як своє кохання найперше.
Ось і кличе скрипаль - на весілля іду,
На весілля засмучена вперше.

На запросини йду я чужі,
У воріт мене стріне лиш осінь,
Жовтим листом посипле до ніг,
А до хати зайти не попросить.

Приспів. (2)

Ой ти спинися скрипалю, бо я
Проситиму щирої долі.
Обірвалась струна, ніби винна була,
Ніби струни і рвуться від болю.

Іншу струну взяв скрипаль,
Знову скрипка сміється і плаче.
На дві радості - третя печаль,
Подаруй мені скрипку, юначе.