Нас лишила віра в краще,між нами мегаполіси,
доріг де пил,і все що було нашим 
Розділяє на кожного із нас,ці кілометри 
Серце памятає дотик ,що навпроти,і реклами,стенди

Назад дорога як сіль на рану,провожають,
нас думками в різні сторони міста і поїзда,
Як секунди миті, їх нам не зупинити,
Криками затори на дорогах знов проходять,

Швидкоплинно,мрія тянуться як резина,не міняється
Нічого ,вже немає сил покою,нас двох ділимо на одного.
І закритими очима я найду дорогу до твого дому,
я що сили

Закриваю очі,після келиху вина,
на мить забутись не моя ,не твоя вина,
І я з білетом знов,в руках на рідному пероні,
Протираю рукавом вікно ,поїзд в мить відходить.

Приспів
Між нами кілометри
Сірих доріг напевно
Бути все нам у полоні
Своїх надій.

І сам не свій,лиш стіни,
Навколо нас ,не смілі,
Ми ,і час так тихо 
проникає крізь пальці мрій

2 куплет
Ми під одним небом в різних містах ,нас вчать
Що таке розлука?загубити страх рідний погляд,
Твої очі в яких я потонув і дні не кілограми -тонни,
Міста взяли у полон 
Нас двох,лінії всі заняті ,,пишу смс як ти,уста
твої в памяті ,
Не відпускаю руку твою,ти говориш тихо,
Любиш,слова до болю як немає поряд наче міф.

З ким ти?як ти?Розкажи свої думки,
Мені ,чому збиваєш знов?телефон  мовчить.
А в серці ноти суму-про нас одна й та сама тема,
і нова 
леді знову приносить  ізмєну.

Живем обманом,і дим на мить вбиває нерви,
Нікотин як наша мить солодка  швидко йде по венам,
Ніби ти поруч,відкриваю очі,закриваючи
бачу образ твій прокидаючись знову...