Чорний сніг та біла, біла тиша…
Вибух, дякую за цю спокійну мить.
Біль у скронях б’є, стає гостріша,

Та душа вже більше не болить.

Вкотре ми шикуємось у лави,
Вкотре в бій веде народний гнів,
Поряд чорний дим та балаклави,
Та постійне відчуття братів.

Біль одну на всіх – я відчуваю,
Перемога теж – одна на всіх.
Тільки МИ зупинимо цю зграю,
Тільки МИ зупинимо катів.

Чорний сніг – кордон між ворогами,
Чорний килим з непотрібних слів.
Чорний сніг нас всіх зробив братами,
Що повстали проти ворогів!