Ми всі живем в матеріальному світі. Казати, що комусь абсолютно не потрібні гроші, було б не зовсім чесно. Та в погоні за матеріальними цінностями і благами не варто забувати про те прекрасне, що нас оточує, те, що дарує радість і робить нас щасливими.

Мені для щастя не потрібно недосяжної мети,
Нездійсненної мрії, я щасливий доти, поки можу йти.
Я не буду, когось або чогось чекати і шукати,
Щоб лише тоді себе щасливим відчувати.
Я пацан з великими амбіціями, але щастя досягаю,
Коли кожен новий день плідно і весело проживаю,
А для цього не мусово, щоразу мати купу грошей,
Часом для щастя вистачає, щоб погода була хороша.
Я піду баскетбол пограю, в кошик позакидаю,
Комусь поставлю пару блоків і слеми позабиваю,
Навіть приймати після цього душ - це вже велике щастя,
Особливо як в графік гарячої води втиснутись вдасться.
Потім можна по тєліку, якусь комедію повтикати,
Життя собі продовжити з веселої фігні поржати.
Закосити під мудрого чувака і книжку почитати,
Прозріти від того, як в світі всього цікавого багато.

Приспів:
Мені для щастя не треба багато,
Бажаю всім проживати кожен день як свято. (весь куплет - 4)

Кобіта не кремпуйся, дай поцьомаю щоки,
Потім підем в кімнату - там побавимось трохи.
Ти мене не лякайся, якщо не просиш - я не кусаюсь,
Лежиш собі, тихенько стогнеш і розслабляєшся...
Потім з’їмо фруктового салату,
Або ще якоїсь фігні смачної, де вітамінів багато.
Відновимо сили, гайда гратися знову,
Спілкуватись мовою тіла, жодного зайвого слова.
Потім можна піти до друзів, які зайвого не спитають,
Які в біді ніколи не кинуть, і мозок не грають.
Попрікалуємся разом з ними, вина поп’ємо,
Поговорим про вічні істини і локальні проблеми.
Музончік врубим на всю, великих бісюків погоним,
Відпочинем від уього, життєвого гону,
Будем в носі мати все погане що може статись,
Будем тим, що маєм тішитись і насолоджуватись.

Приспів

Візьму братика Степанчика, замутим мальчішнік,
Підем в парк культури.
Для нього атракціони, для мене шури-мури,
З кобітами-чіксами-шміксами-біксами,
Вовка і Стьопка будуть так гудіти, що мало місця.
Наїмось морозива, попкорну, солодкої вати,
На машинках будем кататись не один раз, а багато...
Довго там не затримуємся, і валим додому,
Збираєм сім’ю, йдем на пікнік в ліс біля дому.
Фірмовий шашлик тато готує, всього за кілька хвилин,
І ми вже гамаєм його, наша велика родина.
Насолоджуємся життям, здоров’ям, природою,
Спілкуванням один з одним, хорошою погодою...
Наявність таких простих речей робить мене щасливим.
І для всього цього не треба щоб сталось якесь диво.
Живі й здорові рідні, друзі, кобіта вродлива...
Все решта в цьому світі і так достатньо красиве!..