Боудя
И куда бы тебя судьба не носила
В правде и в воле, брат, знай моя сила...
І куди би тебе життя не носило
В правді і в волі, брат, знай моя сила...

Без права на помилку це не останній рядок
Не полюбляю моду зроблю цей шалений ривок
Ковток життя де сміючись я граюся з вогнем
Де мрії не збуваються воюють з міражем
Тисячі слів можна почути тільки де в них правда?
Хто тебе не осудить? Що нас чекає завтра?
Кому я можу довіряти? Де є доля фарта?
Яка ще мить коли я стану жертвою спектакля
Є люди які впали на коліна, їхня сила
Залишилась закованою і лежить в могилах
Руйнуючи мости і ризк, переступаючи грань
Їхні нащадки знедолені вщент ти тількино глянь
Ось ця земля дає нам жити у нас є шанс
Насправді втратили віру взявши у долі аванс
Танцюючи вальс ти віриш у фальш
І зрозумівши життя іншим зповна віддаш...

А в чём же сила? Если сумеешь сказать - скажи
Как надоело смотреть на жизни миражи
Кто ты? в серой массе наших дней
скажи где ты и я найду тебя поверь
Ведь легче вдвоём, ведь легче чем одному
Куда пойдём незнаю, но с собою заберу я
свои мечты и всё что осталось внутри
нам по пути - как ни крути видимо и...
Ну в чём же твоя сила где твои приоритеты?
Я подарил себя миру, сделал это в куплетах
Ебал я в рот всю амораль на листах
Стоп...а что осталось на руках ?
А на руках надежда и я свято верю в завтра
Я не упал на колени в эйфории азарта
Для когото любовь, для когото миссия
А ты ... а в чём твоя сила?

Як вовк один... на місяць вию...
Залишки алкоголю...сигарета тліє...
Скажи куди пропали наші спільні мрії?
Скажи, коли саме ми втратили надію?
Шрами на тілі, травми на ділі
Життя часами рани посипає сіллю
А ти продовжуй, грай: вірю- не вірю
Я залишусь собою, я по-іншому не вмію
Хватить! Я не буду грати в епізодах
Мій голос вже почув немалий шматок народу
Порода особистостей, де правда понад усе
Будь сильним, не ховай своє лице...
Не раз я задавав питання собі і небу
Не раз я задавав питання, "як жити треба?"
А відповідь була так близько... та даремно
Літаю надто низько... напевно...