Я не прагну від Вас,
Ні жаги, ані жертв,
Ні червоних троянд серед білих морозів...
Ні кохання, яке спопеляло б ваш розум,
Ну вважайте це примха моя, це мій жест.

Залишайтеся іншим - володар і друг.
А для мене Ви згуба, незнайдена згуба...
Ну, хіба лише - губи?!
Хіба тільки губи!!
І вогненне кільце,
Ваших зімкнених рук!

О, те коло на талії - коло вогню...
Лиш не дай йому, Господи, впасти дочасно.
Ліпше зіркою згаснуть у ньому від щастя.
Аніж каменем грітися коло вогню.

Так, я прагну від Вас,
І жадання, і жертв.
І червоних троянд серед білих морозів.
І кохання нехай спопеляє наш розум.
О, хай Бог від блаженства нас не вбереже.

О, те коло на талії - коло вогню...
Лиш не дай йому, Господи, впасти дочасно.
Ліпше зіркою згаснуть у ньому від щастя.
Аніж каменем грітися коло вогню.