Приспів: 
Усе помре...усе живе...навіки... 
Усі спогади й емоції розвіє дивний вітер 
І ті сльозина повіках..й нікому не потрібні квіти 
Стануть попелом,і згинуть наші заповіти 

Не перевершані секунди з тою лише одною 
Не переплетені думки й ми паралелями були 
Коли по замазаному писав люблю й не знав є хто я 
Й мало помалу одне до одного ми так плили 
Вийму ведмедика я виманю з неї якісь хоч слова 
Хочу звести нашу відстань до мінімума терпіння нема 
Побудували разом ціль і взялись до неї йти ми 
Та любов невитримала й не дожила до весни 
Було маловато ласки,точніш взагалі не стало її 
Не перемерзлим полумям прогоріли всі ті дні 
Життя зовсімне доміно,не дано зрозуміти всього 
Та що теперотримаю..мабудь вже все одно 
Як це пережити все,чого навчило це мене 
Кажуть пройде час,і думка швидко промайне 
Понедопереробляв усе не завершене 
Тепер без тебе мабудь все помре 
\приспів\ 
Пару помарок на житті,хоч не хоч,але не смикай 
За важилі пару рамок на смітник і це все наживо 
Не зажило,пару марок на конверт і ще десерт-листівка
Здоровий майже.....а ось і ця клята готівка... 
Наче фото-плівку вириваю я з серця моменти 
Не переживу цього...не хочу більше знати де ти 
Усі портрети,секрети всі мого старого я 
Уже сміття...нема вже того Андрія 
Чи віра це,надія чи любов вже все одно 
Лиш одного не зрозумію для кого це все було 
Не зажило ще та навіть коли не йтиме вже кров 
Залишиться шрам на згадку про любов 
Не махають після бою кулаками вроді..Тоді 
До чого ж твої зміни після розставання горді 
Ти як усі-це точно,іншою тобі не бути! 
Дозволь меніце все забути.