Десь колись давно на високій горі 
Жив премудрий досвідчений старець. 
Часто він повторяв і завжди поучав – 
Слава Богу за смуток і радість. 
Слава Богу за все, слава Богу за все, 
Слава Богу за смуток і радість.
 
2. Може, часом тобі хтось погане сказав, 
Чи з тобою недобре повівся. 
Знай про це, дорогий, що це Бог допустив, 
З не приятелем швидко мирися. 
Слава Богу за все, слава Богу за все, 
Слава Богу за смуток і радість.
 
3. Якщо ти захворів і знеміг в боротьбі, 
І не можеш з постелі піднятись. 
Є місця на добро, це за гріх нам дано, 
Нарікати не треба й боятись. 
Слава Богу за все, слава Богу за все, 
Слава Богу за смуток і радість.
 
4. Коли ближній тебе очорнив, засудив; 
Не піддайся журбі і печалі. 
Знай, Господь для спасіння це все призначив, 
Щоб прощали й були досконалі. 
Слава Богу за все, слава Богу за все, 
Слава Богу за смуток і радість.
 
5. Як спокуса прийде, що твій хрест заважкий, 
І нести його ти вже не в силі; 
Знай, коли б ти не зміг, то Господь би й не дав, 
Тож приймай все в любові і мирі. 
Слава Богу за все, слава Богу за все, 
Слава Богу за смуток і радість.