Вона промокла вся наскрізь, забула плащ свій.
На двері ліфта надпис вкіс – „Іде ремонт”
Її весь день тихо чекав восьмий поверх, лінь.
І до розпуки утомивсь іі одяг.

Безкорисно...

День за два, слухай, краіна,
Кепсько їй, плаче дитина.
Ніч за три, болить голова
Весна.

Весна...

Зігріє руки їй окріп, дождю на лихо – газ.
Осяде пара на стелю і на скло враз.
Зіл’ються тут китайскій плед, всі полюси, нехай,
Вона малює на стеклі очі своі...

Безкорисно...

День за два, слухай, краіна,
Кепсько їй, плаче дитина.
Ніч за три, болить голова
Весна.

Весна…