музика Володимира Івасюка
слова Ростислава Братуня

О незване моє кохання,
ти можливо лиш юності спалах,
бо приходиш крізь довге чекання,
коли зовсім тебе не чекала.

Ні, не треба, не требе, не треба,
обійди, я молю, стороною,
як гроза віддаляється з неба,
грім лишивши бриніти струною.

О незване моє кохання,
ти не ждане і ждане тривожно.
На світанок гірке сподівання:
як чекати вже більше не можу.

Ні, не треба, не требе, не треба,
усміхнися і сховайся за обрій,
так як сонце втікає із неба
у осінній негоді недобрій.

О незване моє кохання,
залишися до віку у мріях,
бо задовго тривало чекання,
щоб ти щастя принесло, не вірю.

Ні, не треба, не требе, не треба,
недоспівана буде хай пісня.
І живе не відкрита для тебе
одинока любов моя…

моя…