Добрий день!

Добрий день шановні пані та панове,
Зараз я розкажу вам дещо нове.
Про те, як я вчуся, про те, як гуляю,
Іншим людям жити заважаю.
Допомагаю старшим і молодшим за себе,
Кожному, хто відчуває в мені потребу.
Отож сядьте зручно і слухайте мене,
І тоді біда вас точно не мине.

Одного разу прийшов я в ліцей,
Повчитись, повеселитись, провідати людей.
І тільки я пройшов мимо дверей,
Як чую ,хтось з заді кричить мені: “Гей!”
Добрий день, Надія Павлівно!
Напевне щось я роблю неправильно?
Отож бо, ти прийшов без ділового!
За два роки можна навчити й малого.
Я вибачаюсь... Я більше не буду...
Я думав... Я не знав... Я більше не забуду.
Буду добре вчитись, на дівчат не дивитись,
Ні з ким не сваритись, з ворогами миритись.
Чесно кажу, я вам не брешу!
Без піджака сюди я більше не зайду!

Прикольно! Пронесло, іду я далі,
“Цьомки-бомки” в актовому залі:
“Привіт Леся! Привіт Галя!
Привіт Ліда! Привіт Наталя!”
Всіх побачив, зі всіма привітався,
І тут дзвіночок про себе нагадався.
Всі неквапливо ідуть на урок,
І вхід в ліцей закрили на замок.

До речі хтось знає, що в нас за пара?
Що!? Економіка!? За що така кара?
Будуть питати!? Я ж нічого не знаю!
Розкажіть мені щось, я вас благаю!
Добрий день, Роман Ярославович!
Як справи, настрій? Прекрасний! Чудово!
Фронтальне опитування!? Халепа! Знову
Прийдеться сидіти цілий день вдома.
Сидимо, втикаєм, на вирок чекаєм,
Всі все добре прекрасно знаєм.
І тут нарешті продзвенів дзвінок,
Яке щастя, закінчився урок!

А що в нас дальше? Історія-я-я!
Я піду в їдальню, наїмся згоря-я
Як так можна, це ж просто знущання!
Ні, не знущання, а просто навчання.
З вечора до рання, тільки навчання,
А після ліцею зразу ж кохання.

Ой, що це я? Я зовсім не про те!
Навчання для мене саме головне!
Історичний диктант на нас всіх чекає.
Капець всім тим, хто нічого не знає!
Всі, всі вчать, конспекти читають,
Але всеодно нічого не запам’ятають.
А я тільки ходжу і заважаю всім,
Зараз прийде вчитель, ось до речі він.
Степан  Богданович, добрий день!
Який чудовий ранок! Дзень-дзень-дзелень!,
І навіщо я приперся сьогодні в ліцей,
Спав би зараз вдома і не нервував людей.
Як так можна, ні я б не зміг!
Через два, три дні я б сюди прибіг.
Біг, біг, не біг, а летів.
Мені здається я все розповів.

Тільки що, ви прослухали про те,
Як наш ліцей живе і цвіте.
З вами були Влад і Руслан,
Щастя і здоров’я бажаємо всім вам!