Дивлюсь в твої очі і бачу, що в них
Палає бажання свободи.
Назавжди звільнився від всіх почуттів,
Та я не тримаю тебе.

І, вільний як вовк,
Що випереджає зграю свою,
Ти сам собі бог,
І я впізнаю

Твій вільний дух серед натовпу зайвих думок,
І кожний рух нагадає, що ти не належиш нікому.
Та знаю я, що достатньо зробить один крок,
Але ти не хочеш вертатись додому.

Тобі не загроза ні смуток, ні біль,
Ти ходиш по краю безодні.
Але зупинитись не пізно, повір, –
Я буду чекати завжди.

І, вільний як вовк,
Що випереджає зграю свою,
Ти сам собі бог,
І я впізнаю

Твій вільний дух серед натовпу зайвих думок,
І кожний рух нагадає, що ти не належиш нікому.
Та знаю я, що достатньо зробить один крок,
Але ти не хочеш вертатись додому.