ВЕЛИЧАЛЬНА ЯСНОМУ КОРОЛЮ ТА КНЯЗЮ ДАНИЛУ ГАЛИЦЬКОМУ
(слова і музика Едуарда Драча)

Ой, біда розіслала
Свої чорнії крила –
Батия навала
Півсвіту покрила.
Запалали оселі
І церкви муровані,
Поповзли попід стелі
Язики полум'яні.
І на княжую раду
В оту тяжку годину
Йшли князі й княженята,
І їх грізні дружини.
Хто ж Батиєві орди
Першим в полі зустріне,
Знайде славу горду
Чи в бою загине?

І у церкві Десятинній дзвони задзвонили –
Першим в бій веде дружину ясен князь Данило.
Тихий гомін між полками, погляди орлині,
І пливуть над шоломами хоругви левині.

Не судилась перемога - лиш криваві рани,
Болем вистлана дорога, лихом заквітчана.
Але доленька князівська все перемагала,
Вже й корона королівська сивину вінчала.

Слава тобі, ясен княже, лицарю наш гордий!
Першим йшов ти зупиняти Батиєві орди.
Не хилилась голівонька, коли всі скорились,
Попадали хорогвоньки, а твоя – лишилась!
Слава королю і князю, вічна буде слава!