місто ангелів і дощів
на казкові малюнки схоже
тільки ангелів ні душі,
а лиш просто так перехожі.
місто,що не чуже мені
золоте павутиння вулиць
все здається давно заснуло,
окрім світла в однім вікні.

П-в
тільки раз і не більше
знаю не більше,
щоб забути назавжди.
лиш на мить стану ближче
я стану ближче
і не зможу вже піти.

місто зустрічей і прощань
і розбитих сердець можливо
берег правий і берег лівий
і всі шанси для сподівань.
місто звуків і голосів
по бруківці зтікає тиша
все стає непомітно тихше
і нечутне уже для всіх.

П-в
тільки раз і не більше
знаю не більше,
щоб забути назавжди.
лиш на мить стану ближче
я стану ближче
і не зможу вже піти.

ми стаєм посеред дощів,
ми цього зорепаду варті
що хотіти іще нам варто,
лиш стояти на цій межі.
місто пристрасті і образ
і примирень таких гарячих
ти напевно мене пробачиш,
я прощала тебе не раз.

П-в
тільки раз і не більше
знаю не більше,
щоб забути назавжди.
лиш на мить стану ближче
я стану ближче
і не зможу вже піти. (2 рази)