Зникли всі слова, залишився погляд, 
Усмішка твоя, наче сонце на небі з ранку... 
Я чую навколо твій голос... 
Він кличе мене, штовхаючи у прірву почутів... 

Але я мушу знати, чому раніше ти казала 
Пройде весна і ти побачиш, коханя не буває... 
Ти брехала, ти мені брехала... 

Я не хочу жити так, повір це важко, 
Відмовлятися від радощів житя, 
Прокидатись на підлозі й розуміти, 
Що ти також спиш, але ти не сама... 

Пройшло багато років, все змінилсь навколо 
Нове житя, нові люди, ідеї, мрії... 
Але чому я ходжу знову по колу, 
Чому я знов не можу тебе забути?? 

Але я мушу знати, чому раніше ти казала 
Пройде весна і ти побачиш, кханя не буває... 
Ти брехала, ти мені брехала... 

Я не хочу жити так, повір це важко, 
Відмовлятися від радощів житя, 
Прокидатись на підлозі й розуміти, 
Що ти також спиш, але ти не сама...