1.
Тихий вечір, і ти вже спиш, а шкода - 
я так хотів в усьому зізнатись..
Мовчання на плечі, ніщо не колише час.
Нам час давно попрощатись.
Я так довго мовчав,
Збирав у собі, не смів розуміти.
Час повз нас пролітав,
Як нібито знав, куди треба бігти..

Пр.
І вкотре твій погляд проходить наскрізь - 
Я, ніби задимлене скло, вполовину прозорий.
Ловлю твої очі - і падаю вниз,
Ущент розбиваючись, вниз..
Прозорий.

2:
Тихий вечір, справжня пітьма - 
Це те, що може мене заспокої-
ти, як завжди, все вирішиш сама,
Що можемо разом накоїти.
Ми так довго збирали сил,
Щоб одважитись в очі сказати,
Щоб враз окремо піти - 
Бо не судилося час наздогнати нам.

Пр.

Бридж:
Ілюструє самотність твій телефон:
В ньому безліч контактів, але - 
Із ким бути поряд?
Закриваєш очі. Вся проблема у тому,
Що не можеш звільнити себе,
Фокусуючи погляд.