Ці мости, над якими птахи перелітні
Ледь торкають крилом небеса,
Знають все – їхні тайни столітні
Важким тросом зізнань нависа.

Ті шляхи, на яких ти залишив запах,
Увібрали весь твій аромат.
Я їх досі шукаю на мапах,
Без підказок і координат.

Всі листи, які я не змогла написати
Всі слова, які ти не сказав,
Будуть тихо в шухляді лежати
І чекати доречних підстав.

А думки  - їх вже не наздогнати -
Лиш залишать своє відголосся 
Якщо я встигну очі сховати,
Нехай видасть мене волосся. 

Ірина Мороз (с)