Рiдна мати моя,ты ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села
I в дорогу далеку ты мене на зорi проводжала
I рушник вишиваний на щастя дала
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
Ірушник вишиваний на щастя на долю дала

Я візьму той рушник,розстелю наче долю
В тихім шелесті трав,щебетанні дібров
І на тім рушничкові, оживе все знайоме до болю
І дитинство й розлука твоя і  любов.
І на тім рушничкові, оживе все знайоме до болю
І дитинство й розлука й твоя материнська любов

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги,й солов'їні гаї
І твоя незрадлива,материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої
І твоя незрадлива,материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші блакитні твої