Чекання так плекало й такі нестерпні були довгі дні в надіях з цукру.
І мріяв в хмарах і її дотик з твоїх теплих снів тепер зів’ялий.
І чуєш когось ти там в далині, її не чекай, це було у сні.

Приспів:
Ти хочеш піти та не знаєш куди і чому так болить, коли мрія вмирає.
Серце просить прийти обійняти і ти гірко плачеш, коли твоя мрія вмирає.

Ще тільки мить й зів’яне і зникнуть сльози всі твої гіркі в мертвім океані.
І ніч розтане і тихий сум залишить свою тінь – і нестане.
А зараз болить, твоє серце сльозить, вона ще жива, вона гине, вона померає.