Осінь несе до весни свої випиті мрії,
Я і не знав що кохання остання подія.
Двері і вікна відкрию, хай дихають стіни,
Боже, дай кожному сили малої дитини.

Приспів:
Стигла вишня – шматочок неба,
Стигла вишня – моя потреба,
Своїм соком отруїть кров,
То є справжня твоя любов. (весь куплет – 2)

Хочеться з’їхати з глузду, від себе тікати,
Випити воду дощів, на піску малювати.
Станеш солодкою, на мить я тебе зрозумію
Та не шукаю, не ріжу, я навіть не мрію.

Приспів (2)