Ой, волошки, волошки,
Ви не є жовті, а сині,
Ви у моєму житті
Спомин сумний залишили.

Це було раз на весні,
Ми біля річки гуляли.
Ой, волошки, волошки,
Скільки ми вас назбирали.

Ксеню на руки я брав,
Очі у неї сумнії.
І без кінця цілував,
Шептав слова чарівнії.

Ксеню моя дорога,
Ксеню моя, ти зі мною,
Ти не дивись на вінок
Той, що поплив за водою.