Хотіла кричати би, як я кохаю,
Щоб голос луною лоскотав небо, зорі.
Але ти, на жаль, цього вже не бажаєш
І я божеволію в тихому морі.
Хотіла би мрії тобі присвятити,
Щоб крила твої мене несли палкую.
Хотіла, та цього не маю робити.
Одна я на світі співаю, сумую...

Мовчати, кохати, так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв’язана пташка.
Та зв’язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати, кохати так болісно тебе.

Могла б устелити пелюстками поле,
Щоб вітер підняв над тобою їх море.
Могла б та в очах моїх крапельки солі
Від того, що твоє кохання не моє.
Ти міг називати мене моя мила,
Моя найчарівніша зіронька, люба.
Могли би та зв’язані пташині крила.
Не мене цілують твої ніжні губи.

Мовчати, кохати, так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв’язана пташка.
Та зв’язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати, кохати так болісно тебе.

Хотела кричать бы, как я люблю, 
Чтобы голос эхом щекотал небо, звезды. 
Но ты, к сожалению, этого уже не желаешь 
И я схожу с ума в тихом море. 
Хотела бы мечты тебе посвятить, 
Чтобы крылья твои меня несли палкую. 
Хотела, и этого не должен делать. 
Одна я на свете пою, скучаю ... 

Молчать, любить, так тяжело, так тяжело 
Могла бы я летать, и связана птичка. 
И связана птичка только смотрит в небо 
Молчать, любить так мучительно тебя. 

Могла бы устелиты лепестками поле, 
Чтобы ветер поднял над тобой их море. 
Могла бы и в глазах моих капельки соли 
От того, что твоя любовь не мое. 
Ты мог называть меня моя милая, 
Моя очаровательная звездочка, дорогая. 
Могли бы и связанные птичьи крылья. 
Не меня целуют твои нежные губы. 

Молчать, любить, так тяжело, так тяжело 
Могла бы я летать, и связана птичка. 
И связана птичка только смотрит в небо 
Молчать, любить так мучительно тебя.