Втомлене серце не б’ється в цю мить,
Змучене горем бажає спочити.
Життя, що без мрії воно не життя,
Така ж в мене доля, це доля моя.
Хочу звільнитись, а сили нема,
Тіло не плаче, а плаче душа.

Пр.
Я прошу допоможи, 
Від смерті збережи 
Крилом своїм.
І тоді моя любов 
Зігріється твоїм
Палким теплом.

Те, що минуло не вернеться вже,
Наше кохання не скоро помре.
Палко палає у наших серцях,
Сила й бажання забути цей страх.
Сили немає, а я прошепчу,
Як сильно кохаю, як Богу молю.

Пр.