Степ широкий розстеливсь аж до небокраю,
 Лиш один козак іде, по степу гуляє:
 Чи побачу я колись рідну Україну?
 Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

 Він іде, не знає сам скільки йти ще треба,
 Все, що бачить навкруги, то земля і небо.
 Сонце випалило степ, води ні краплини,
 Лиш один козак іде в латаній свитині.

 Старий сокіл в вишині склав могутні крила,
 Лише біла сивина очі затулила.
 Чи побачу я колись рідну Україну?
 Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

 Чи побачу я колись рідну Україну?
 Чи загину в чужині за Вкраїну милу?
 Чи побачу я колись рідну Україну?
 Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

 За Вкраїну милу... (3)