Давай впАдемо в небо, давай побачимо зорі,
Давай відчуємо світло, давай порушимо спокій,
Давай - якось та й буде, давай - нам дуже це треба,
Давай не так як всі люди, давай впАдемо в небо...

Шепочу - "глянь у вікно", кричиш - "нічого не бачу!!!"
Кричу - "тобі все одно!!!", шепочеш - "нащо ти плачеш?..."
Там, в небі, зорі блукають, - навіщо ? просто так треба.
Вони не щастя шукають, давай впАдемо в небо ?

Коли немає душі, життя не варте нічого,
Коли немає душі, бажаєш лИше одного,
Вночі і місяць чорніє, якщо у цьому потреба,
Давай! - бо серце німіє, давай впАдемо в небо !

ВпАдемо у вічне небо, взнаємо, як плачуть зорі,
Це для мене і для тебе, впАдемо у чорне небо ...