"Ти мене продовжиш на Землі" -

Якось вранці казав мені тато.

У дитинстві, як були малі,

Він добро посіяв, щоб було багато.

"Ти - то я" - шептала мені мама, -

"Приїжджай додому, зрідка, та приїдь..."

Вишила сорочку, і до Сонця браму.

Привідкрила рано, до Зорі на схід!

Дякую, тату за очі,

Дякую, мамо, за все.

Дякую зорям за ночі,

А тобі - за себе

Я вдивлявся в небо, йшов на схід до тебе,

І чекав, що Зорі вкажуть знак,

Дорога дорога - це безмежність Бога

Та знайду тебе, і буде так!

Я тебе кохаю, ти одна у світі,

Довго я шукав, вік чекала ти,

Моя ніжна, мила, неповторна в миті,

Посміхнись, і зразу - оживуть Світи!!!