- Так як я, неможна любити, так щиро хотіти, так палко кохати, стаждати! Мої почуття, навіщо вбивати?! В камінні топтати, щораз умирати,втрачати.
- Ти недосяжна, ти мій ідеал. я через тебе страждав. Ти недоступна мені, як сонце в ночі, лише являє дотик твоїх вуст закривши очі. Так далеко від мене і настільки близька.
- На відстані подиху вітру рука.
-Я відчуваю аромат, настільки мякий, хоч раз зумію що він твій безмежно далекий.З дитинства ми разом, хоч зарас ти окремо.
- Можливо ми не правильно, можливо все даремно?!
- Навіщо стільки фальші,бруду і брехні? коли я добре знаю ти потрібна мені. Без наших почутів, мені дихається важко.
- Навіщо ти картаєш мою душу?!
- Мені тяжко без тебе, я як риба без води, кинула в вогонь навіки, назавжди.
Пр.
- Через признак почутів, я небачив правди, я небачів сірих буднів і твоєї зради, коли обірвалась павутинка довіри, стало зрозуміло, я забув кохання міру. Це перше відчуття польоту у житті, було все так добре потім боляче мені - це неважливо, це залишилося в кінці, мене вбиває відбиток горя на лиці.
- Так боляче тече сльоза по щоці. Я знаю ці страждання потрібні мені, завдяки їм тебе незабуваю, знаю одне - тебе памятаю!
- Тепер ці слова нічього не варті, бо ти десь далеко на конторній карті, ти покинула мене заради життя, якє тобі не личить..!
Пр.