музика Володимира Івасюка
слова Юрія Рибчинського та Мирослава Ваньо

Як стріла до виднокола 
часу долетить,
сипле осінь вже до долу 
барви верховіть.

І сьогодні як колись ти
дав мені кленовий лист той.
У руках приніс як повінь
про далеку осінь спомин, спомин…

Не згаси вогонь,
холодом долонь.
Спалах листя у волосся
я вплету, щоб все збулося.
Не згаси вогонь,
холодом долонь!

Як осінні акварелі
вибілить зима,
долетить віолончелі
музика сумна.

Хай лютують сніговії
та завжди мене зігріє
той жаркий кленовий пломінь,
що ти дав мені на спомин, спомин…

Не згаси вогонь,
холодом долонь.
Спалах листя у волосся
я вплету, щоб все збулося.
Не згаси вогонь,
холодом долонь!

А зима співане довго
хмари від доріг.
І від листя того
Запалає сніг.

Запалає сніг і весна
як любов твоя воскресне.
Принесе травнева повінь
лист кленовий, давній спомин, спомин…

Не згаси вогонь,
холодом долонь.
Спалах листя у волосся
я вплету, щоб все збулося.
Не згаси вогонь,
холодом долонь!

Не згаси вогонь!..

Не згаси вогонь!..

Не згаси вогонь!..

Не згаси вогонь!..