Зірвусь колись.

Зірвусь  колись.  І  це  я  добре  знаю.
Просто  напруга  пристрасті  нестерпна.
Хоча  терпіння  чаша  не  вичерпна,
але  душею  й  сердцем  я  над  тобою  лиш  витаю.

Ти  тільки  жди  і  я  зірвуся  обіцяю.
Як  сонце  буде  точно    у  зеніті
ти  порахуй  дірки  в  бабусиному  ситі
і  подивись  на  небо,  якого  нам  на  двох  не  вистачає.

Зірвусь  коли  подує  спогадів  наш  вітер
й  торкнуся  твоїх  вуст  гарячою  росою,
щоб  нагадати,  що  колись  була  для  мене  не  чужою
твоя  усмішка,  яку  пройдоха  час  із  памяті  нам  витер.

Нестепність  віддалі  мене  катує.  Знаю.
Та  я  тримаюся,  боюся  знову  неуспіти.
Я  божевільний  і  не  можу  це  терпіти.
Зірвуся  осінню.  Чекай  мене.  Я  обіцяю.